Побачити регулювальника на перехресті не хочеться нікому. Навіть тим, хто за кермом уже років двадцять. І новачків тут можна зрозуміти. В автошколі шанси зустріти його на практиці майже нульові, а на лекції про жести розповіли швидко, далі вчіть самі. Курси тривають кілька місяців, інформації в них стільки, що самі лише дорожні знаки витісняють усе інше. У підсумку в пам’яті лишається одна база – на груди й спину їхати не можна. У досвідчених водіїв та сама історія, тільки з іншого боку. Зустрічаються регулювальники рідко, тож вивчене швидко забувається.
Хоча це зовсім не означає, що знати їх не треба. Ще й як треба.
І нічого складного тут немає. Є навіть віршики, які виручають саме в ті секунди, коли ви стоїте перші перед регулювальником. Згадали рядок «рука стирчить вліво, проїжджай як закортіло», і ви вже орієнтуєтеся. Тільки сигналів більше, ніж один і багато залежить від вашої позиції. Тож далі про кожен, щоб паніки не було зовсім.
Хто такий регулювальник на дорозі

Здавалося б, і так зрозуміло. Тільки треба знати, кого саме ви зобов’язані слухати на дорозі.
І тут усе суворо. Кожен, хто на дорозі, мусить мати на це право. Водій має посвідчення, машина реєстрацію й індивідуальний номер, який, до речі, легко перевірити. А той, хто керує рухом, форму й службові документи.
Тож регулювальник це поліцейський у спецодязі підвищеної видимості зі світлоповертальними елементами, із жезлом і свистком. Прирівнюються до нього працівники:
- військової інспекції;
- дорожньо-експлуатаційної служби;
- чергові на залізничних переїздах чи поромній переправі.
Тільки в них додатково має бути посвідчення й нарукавна пов’язка, а замість жезла інколи диск із червоним світлоповертачем, ліхтар або прапорець.
Тобто просто так стати посеред дороги й керувати рухом не може ніхто. Тому якщо на проїзній частині хтось махає руками без форми, можливо, час набрати 102. Випадки бувають різні.
Хоча буває й по-іншому. Після ДТП рух часом бере на себе звичайний водій, щоб не сталося ще більшої біди. Права такого в нього немає, зате всі розуміють, навіщо він там стоїть. Тільки краще так не робити. Правильніше набрати 102, і тоді на місце приїде той, хто має повноваження й знає, що робити.
Чи є регулювальник учасником дорожнього руху
Питання з тестів ПДР, і відповідь там може здивувати. Ні, не є.
У переліку учасників дорожнього руху названі водії, пішоходи, пасажири, велосипедисти, погоничі тварин і люди, які рухаються в кріслі колісному. Регулювальника там немає. Бо на дорозі він не учасник, а той, хто рухом керує. Решта виконує сигнали, які він подає.
Чому сигнали регулювальника важливіші за світлофор і дорожні знаки
Раз роль у нього інша, то й вага його сигналів теж особлива. На дорозі є чітка ієрархія, і її вчать в автошколі ще на перших заняттях. Виглядає вона так:
- Сигнали регулювальника.
- Сигнали світлофора.
- Дорожні знаки.
- Дорожня розмітка.
Тобто регулювальник стоїть на самій вершині. Якщо він показує «стій», ви стоїте, навіть коли світлофор горить зеленим. А якщо дозволяє рух, ви їдете, хоч би що показував той самий світлофор.
Чому? Бо він з’являється саме тоді, коли звичайна схема не працює:
- світлофор зламався;
- сталася аварія;
- перекрили дорогу;
- пропускають колону.
Людина бачить ситуацію на місці, а техніка ні.
Те саме й зі знаками. Вони стоять на місці роками, а ситуація на дорозі міняється щохвилини.
Сигнали регулювальника за ПДР: що означають жести
Раз він головніший за все, то й знати його вказівки потрібно обов’язково. Тим паче що часу на роздуми на перехресті немає. Та видихніть. Сигналів регулювальника всього три. І вони прописані в пункті 8.8 ПДР. А каша в голові через те, що кожен можна побачити з різного боку. Тому дивіться не тільки на жести, а й на те, яким боком він стоїть до вас.
Руки в сторони або опущені: коли рух дозволено, а коли заборонено



Найчастіший сигнал і найпростіший. Сюди ж належить положення, коли права рука зігнута перед грудьми, бо для водія це одне й те саме.
Запам’ятати треба лише два варіанти:
| Регулювальник до вас | Що робити |
| Будь-яким плечем | їхати прямо або праворуч |
| Обличчям чи спиною | стояти |
Пішоходам у цей момент можна переходити дорогу за спиною й перед грудьми.
Права рука витягнута вперед: хто і куди може їхати



Ось тут губляться найчастіше, бо всі боки різні. Дивіться:
| Регулювальник до вас | Що робити |
| Лівим плечем | їхати куди треба, усі напрямки відкриті |
| Обличчям | тільки праворуч |
| Правим плечем або спиною | стояти |
Пішоходам переходити можна тільки за спиною.
Рука піднята вгору: що робити водію та пішоходу
Найлегший сигнал, бо винятків немає. Стоять усі й в усіх напрямках, це той самий червоний світлофор, тільки живий.

Тільки якщо жест застав вас уже на перехресті, гальмувати посеред нього не треба. Завершуйте маневр і звільняйте дорогу.
А якщо все ж розгубилися, орієнтуйтеся на руку регулювальника. Вона завжди вказує напрямок, уздовж якого можна рухатися.
Сигнали регулювальника для інших учасників руху
Дорога це не самі лише автомобілі. Там ще пішоходи, трамваї, велосипедисти, і для кожного ті самі жести читаються по-своєму.
Сигнали регулювальника для трамвая
Навіщо це водієві? Бо трамвай рушає за тими самими жестами, що й ви, часто в ту саму секунду.
Тільки напрямків у нього менше:
- Руки розведені в сторони, і він їде прямо.
- Права рука витягнута вперед, і з лівого боку він повертає ліворуч.
Інших варіантів немає, бо рейки.
Тож якщо ви стоїте поруч і збираєтеся ліворуч, вагон поїде туди ж. Краще пропустіть, бо гальмує він значно довше за машину.
Причому пропускати доведеться не лише з ввічливості. У ПДР у трамвая є свої переваги, і знати їх теж треба.
Сигнали регулювальника для пішоходів
Пішоходам легше, ніж водіям. Ні про повороти, ні про смуги думати не треба, достатньо знати, де саме можна перейти дорогу. Хоча серед них є чимало самих водіїв, просто зараз вони опинилися по інший бік. А хтось лише готується сісти за кермо: вчиться в автошколі, вибирає першу машину, дізнається, скільки коштує переоформлення авто і де краще складати іспит.
Та коли стоїте біля переходу, ви пішохід. Тож запам’ятати тут можна зовсім коротко:
- Руки розведені в сторони або опущені. Дорогу можна переходити і перед регулювальником, і за його спиною.
- Права рука витягнута вперед. Переходити можна тільки позаду нього.
- Рука піднята вгору. Стоять усі, і пішоходи теж.
Та навіть коли сигнал дозволяє перехід, усе одно гляньте на машини. При деяких жестах водіям одночасно дозволено повертати праворуч, тому краще переконатися, що вас побачили й пропускають.
А от з велосипедистами простіше за всіх. Для них діють ті самі правила, що й для водіїв, бо велосипед теж транспортний засіб.
Додаткові сигнали регулювальника: свисток, жезл і вимога зупинитися
З основними жестами розібралися, тільки регулювальник ПДР не лише махає руками. Він може ще й засвистіти, і це теж дещо означає. Щоправда, не команду. Свисток потрібен тільки щоб привернути увагу. Почули, значить дивіться на руки, бо зараз буде сигнал.

А ще бувають жести, яких у ПДР немає взагалі. У правилах так і сказано, що при інтенсивному русі регулювальник може застосовувати сигнали, що не належать до основних, але зрозумілі водіям. Виконувати їх теж обов’язково.
Найчастіше це вимога зупинитися. За пунктом 8.9 подають її сигнальним диском або рукою, яка спершу вказує на вашу машину, а потім на місце зупинки. Саме там ви й зупиняєтеся, дотримуючись правил зупинки.
Буває й простіше:
- показує рукою об’їзд;
- махає «проїжджай»;
- указує на смугу, яку треба звільнити.
Більшість таких жестів зчитується інтуїтивно.
А жезл, до речі, за правилами використовують тільки для регулювання руху й ні для чого іншого.
Як легко вивчити сигнали регулювальника: схема, віршик про регулювальника та малюнок
І знову все звелося до того, як же це все вивчити. Бо заплутатися тут легше простого. Хоча не так усе й складно. Багатьом простіше запам’ятати три позиції, які потім працюють як орієнтир:
- Груди й спина завжди означають «стій».
- Витягнута рука показує напрямок, уздовж якого можна рухатися.
- А рука вгору це той самий червоний світлофор.
І саме вони виручають на дорозі. Побачили регулювальника, у голові спливла потрібна позиція, і тих кількох секунд якраз вистачило, щоб зрозуміти, куди їхати.
Тим, у кого краще працює зорова пам’ять, допоможе малюнок. Намалюйте регулювальника з чотирьох боків і підпишіть, що можна з кожного. Поки малюєте, воно й запам’ятається, а потім картинка сама постає перед очима.
Та найцікавіше це віршик. Інтерпретацій є чимало та ось дві найвідоміші:
***
Руку виставив до вас – повертати вправо час.
Як рука стирчить уліво – проїжджай, як закортіло.
Як рука стирчить доправа – їхати немаєш права.
Руку звів він догори – зупинися і замри.
***
Як рука стирчить вліво – проїжджай, як закортіло.
Руки в сторони у копа – зупинись, інакше ж@па.
Руку виставив до вас – повертати вправо час.
Паралельно став по смузі – вправо й прямо їдьте, друзі.
Як рука стирчить направо – їхати немаєш права.
Руку звів він догори – зупинися і замри.
Заїзд в спину і в живіт – заборонений кульбіт.
І байдуже, яка з них вам ближча, бо вчаться вони однаково швидко, а пам’ятаються роками. Розбудіть серед ночі того, хто закінчив автошколу років 20 тому, і він вам їх розкаже.
Та найнадійніше взяти всі три способи одразу. Один підстрахує інший.
Типові помилки водіїв на перехресті з регулювальником
Хоча навіть із вивченими сигналами помилитися легко. Та й помилки ці в усіх приблизно однакові.
Найчастіше дивляться на світлофор. Бачать зелений, рушають, а потім не розуміють, чому регулювальник свистить.
Буває й таке, що дивляться тільки на руки, а корпус не помічають. Хоча саме від того, яким боком він до вас стоїть, усе й залежить.
Ще класика це поворот ліворуч. Багато хто впевнений, що при витягнутій уперед руці можна їхати куди завгодно. А насправді так тільки з лівого боку, з боку грудей дозволено лише праворуч.
Помиляються й тоді, коли рука йде вгору. Водій різко гальмує посеред перехрестя й перекриває всім дорогу, хоча правила кажуть спокійно завершити маневр.
Ну і паніка. Це те, що псує все найбільше. Водій не зрозумів сигналу, розгубився, а позаду вже сигналять. Нерви здають, і він рушає навмання, аби тільки не стояти. Але так стаються ДТП, яких могло не бути.
Тести ПДР на тему «Регулювальник» з поясненнями
А щоб паніки на перехресті не було, найкраще зустрітися з регулювальником спершу в тестах ПДР. Тут помилятися не страшно, до того ж до кожної відповіді є пояснення.
Тест ПДР: сигнали регулювальника
'+q.q+'
'+POSE_LABEL[q.pose]+'- ';
q.o.forEach(function(t,k){h+='';});
h+='
'+v+'
- ';
log.forEach(function(r){h+='
- '+(r.ok?'✓':'✗')+' '+r.q+(r.ok?'':'
Правильно: '+r.right+'')+' ';});
h+='
Найкраще, звісно, щоб регулювальник на вашому шляху не траплявся взагалі. Бо з’являється він там, де щось пішло не так. Та якщо вже трапився, ви тепер знатимете, що робити. І це набагато спокійніше, ніж стояти й згадувати, що ж казав викладач з автошколи під сигнали позаду.

