Перші холодні ночі завжди приходять раніше за опалення. Котел ще не запускали, а спати в прохолодній спальні вже незатишно. Тоді й починається пошук. Хтось дістає стару спіральну «мавпу» з комори, хтось вмикає кондиціонер на обігрів. А хтось іде в магазин і губиться між конвекторами, інфрачервоними панелями й масляними радіаторами.
Тільки от одні гріють повітря, інші предмети, треті швидко, зате шумно. Тому нижче про те, який тип для чого підходить, як порахувати потрібну потужність і на що дивитися перед покупкою.
Які бувають обігрівачі
Відкрийте, наприклад, онлайн будівельний магазин Віста, і побачите п’ять різновидів. У інших магазинах так само, а на вигляд різниця хіба в корпусі. Насправді ж гріють вони зовсім по-різному:
- Конвектори ганяють повітря через нагрівальний елемент, тому кімната прогрівається рівномірно, від підлоги до стелі. Працюють тихо, тримають задану температуру самі, споживають 1-2,5 кВт. Вішаються на стіну або ставляться на ніжки, тому часто замінюють батарею там, де опалення немає взагалі.
- Інфрачервоні гріють не повітря, а предмети й людей, як сонце. Тепло відчувається за хвилину після ввімкнення, зате точково, бо вийшли із зони дії й уже прохолодно. Зате нічого не сушать і не піднімають пил, а споживають 0,4-2 кВт залежно від моделі.
- Масляні радіатори нагріваються повільно, хвилин двадцять, зате тримають тепло ще довго після вимкнення. Не сушать повітря й працюють безшумно. Мінус у вазі, бо модель на 11 секцій важить близько 15 кілограмів.
- Тепловентилятори найдешевші й найшвидші, кімната тепліє за кілька хвилин. Зате шумлять, сушать повітря й палять пил на спіралі, через що з’являється характерний запах. Беруть їх для короткого прогріву, а не на цілий день.
- Автономні працюють на дизелі чи газі без електрики взагалі, тому це єдиний варіант при відключеннях. Дають багато тепла, тільки пахнуть і потрібно провітрювати, тож у житлових кімнатах їх не ставлять.
Тому й вибирають за тим, що саме треба гріти й як довго.
Як порахувати потужність
Потужність рахують за площею. Базово це 1 кВт на кожні 10 квадратних метрів при стелях до 2,7 метра. Тобто для кімнати 15 м² потрібен прилад на 1,5 кВт, а для 20 м² уже двокіловатний.
Тільки цифру доводиться коригувати:
- кутова кімната або дві зовнішні стіни – плюс 20%;
- стелі вище 3 метрів – плюс 15-20%;
- старі дерев’яні вікна – плюс 20-30%;
- приміщення над підвалом чи неопалюваним гаражем – плюс 15%;
- обігрівач як додаток до опалення – мінус 30-40%.
Для кутової спальні на 18 м² зі старими вікнами виходить приблизно 2,5 кВт. А якщо котел працює й треба просто додати тепла, вистачить і кіловата.
На що ще дивитися перед покупкою
Тип обрали, потужність порахували. Лишилося не проґавити дрібниці, через які прилад потім або стоїть без діла, або мотає зайве.
Почніть із безпеки, бо тут два обов’язкові пункти:
- Захист від перегріву – рятує, коли решітку чимось прикрили.
- Захист від перекидання – спрацьовує, якщо прилад упав.
Вдома є діти чи тварини, значить, без них обігрівач брати не варто взагалі.
Далі економія, і тут усе вирішує термостат. Він вимикає прилад, щойно температура досягла заданої, а без нього обігрівач гріє на повну весь час. За сезон різниця в рахунку виходить більшою за вартість самого приладу.
Ну і зручність. Для ванної потрібен клас захисту від IP24, інакше волога дістанеться до нагрівального елемента. А масляний радіатор беріть на колесах, бо модель на 11 секцій важить близько 15 кілограмів і без них стоятиме в одній кімнаті постійно.
І порахуйте витрати заздалегідь. Прилад на 2 кВт, який працює п’ять годин на добу, з’їдає близько 300 кВт·год за місяць.
Виходить, що універсального обігрівача немає. Для спальні потрібен один, для гаража зовсім інший, і плутати їх не варто.
