Ремонт зазвичай починається не з плану, а з пориву. Відбили шматок старої плитки, зняли шпалери в кутку, і ось ви вже посеред кімнати з перфоратором і думкою «ну, назад дороги немає».
Інструмент при цьому купують одразу, а от про себе згадують пізніше, коли очі ріже від пилу, а руки печуть від ґрунтовки. Хоча засоби індивідуального захисту коштують копійки порівняно з тим самим перфоратором і знадобляться вже на першій годині роботи. Причому на кожному етапі свої, бо пил від плитки й випари фарби це зовсім різні історії. Тому й почнемо з найбруднішого етапу, а далі пройдемося по всіх інших.
Демонтаж – найбрудніший етап
Збивати плитку чи штробити стіни це найбрудніша частина ремонту. У повітря летить пил, осколки, стара фарба, а часом і цвіль із-під покриття.
Тому тут знадобиться:
- Захисні окуляри – перше, що варто вдягнути. Осколок плитки летить так, що оком не вловиш, а око потім не відновиш. Беріть закриті, з бічним захистом.
- Респіратор – вистачить класу FFP2. Медична маска тут не працює, бо дрібний пил вона не затримує.
- Рукавиці – щільні, з посиленою долонею, бо краї розбитої плитки гострі, як скло.
- Навушники або беруші – перфоратор шумить на рівні 100 децибелів, а від такого слух сідає поступово й непомітно.
І прикрийте волосся хоч банданою. Пил із нього вимивається довго.
Шпаклювання й шліфування – пил, якого не видно
Здавалося б, після демонтажу найстрашніше позаду. Насправді ні, бо шліфувальний пил найдрібніший з усього, що буває на ремонті. Він не осідає одразу, а висить у повітрі годинами. Тому й потрапляє глибоко в легені, на відміну від важких уламків плитки.
Тут потрібно:
- Респіратор FFP2, а краще FFP3. Саме та ситуація, коли на класі економити не варто.
- Окуляри теж, адже пил забивається під повіки й дряпає око зсередини, а помічаєте ви це вже ввечері.
- Головний убір теж потрібно. Інакше волосся стане сірим, і це не метафора.
А ще краще взяти шліфмашинку з пилососом. Вона забирає більшу частину пилу ще на етапі роботи, і дихати стає значно легше.
Фарбування й ґрунтовка – те, що не видно й не чути
Пил хоча б помітно, а от випари розчинників ні. Голова починає боліти десь за годину, і причину зазвичай знаходять не одразу.
Тому й набір на цьому етапі змінюється:
- Респіратор із вугільним фільтром. Протипиловий FFP2 тут не допоможе взагалі, бо затримує частинки, а не хімію. Потрібна маска з картриджем від органічних випарів.
- Нітрилові рукавиці. Латексні від розчинників розповзаються за кілька хвилин, а нітрилові тримаються.
- Окуляри закритого типу. Актуально, коли фарбуєте стелю, бо крапля ґрунтовки в око це боляче й надовго.
І обов’язково відчиняйте вікна. Жодна маска не замінить провітрювання, особливо коли працюєте з алкідними емалями чи лаком.
Електрика та інструмент
Тут захист потрібен уже не від пилу, а від струму й самого інструмента. Спершу вимкніть автомат, а вже потім лізьте в розетку. Побутові рукавиці на напругу не розраховані взагалі, тож покладатися на них не варто.
Куди корисніша звичайна індикаторна викрутка. Коштує копійки, а показує, чи є напруга на проводі, і саме вона рятує від більшості сюрпризів у старій проводці. Для серйозніших робіт беруть мультиметр, бо він показує ще й скільки саме вольтів у мережі.
А от з інструментом ризик уже інший. На дрилі чи болгарці рукавиця може намотатися на патрон разом із пальцями, тому там працюють або без неї, або в тій, що щільно сидить на руці.
І ще про взуття. Воно має бути закритим, бо цвях у підошві шльопанця це класика жанру.
Мінімальний набір для домашнього ремонту
Все це рідко лежить у коморі напоготові. Та й на ремонт грошей потрібно чимало, бо матеріали з’їдають більшу частину бюджету. Тільки нехтувати захистом через це не варто. Як і скуповувати все одразу, бо куди зручніше брати поступово, під ті роботи, які зараз на черзі.
А мінімальний набір виглядає так:
- закриті окуляри з бічним захистом;
- респіратор FFP2 для пилу й маска з вугільним фільтром для фарби;
- щільні рукавиці для демонтажу й нітрилові для хімії;
- беруші або навушники;
- закрите взуття з твердою підошвою;
- головний убір чи бандана.
Респіратор і рукавиці витратні, а решта лежатиме в шафі роками й дочекається наступного ремонту.
Ремонт зазвичай затягується довше, ніж планували, і сил забирає більше. Тож найменше, що можна зробити, це не додавати до списку проблем ще й пошкоджені очі чи кашель на тиждень.
