Українська мова складається з частин, кожна з яких має своє значення та виконує конкретні функції. Однією з них є – Займенник. Займенник – це одна з самостійних частин мови, яка означає предмет, якусь його ознаку чи кількість, але не називає його. Тобто, займенник це частина мови, яка використовується для визначення слів, без прямого акценту на них. Під словом займенник, розуміємо відповіді на питання: Який? Чий? Скільки? Хто? Що? Може виникнути цікаве питання, для чого ж тоді потрібен займенник, якщо він все одно не називає слово, в все просто – для того, щоб урізноманітнити мову, запобігти повтором слів, допомогти з формуванням речень, щоб вони були більш змістовні, зрозуміліші та милозвучні.
Класифікація та розряди займенників
Як і кожна частина мови, займенник має своє лексичне та морфологічне значення, яке містить сукупність конкретних ознак, які притаманні лише цій частині мови. У відповідності таких ознак, займенник поділяється на розряди. В українській мові існує дев’ять розрядів займенників:
- Особовий
- Зворотний
- Питальний
- Відносний
- Вказівний
- Присвійний
- Означальний
- Заперечений
- Неозначений
Кожен з цих розрядів має свої морфологічні та синтаксичні особливості, тому нижче постараємось пояснити значення кожного з них.
Розряди займенників
Особовий
Особові займенники вказують на предмет чи особу, але не називають її, виконуючи роль так званої заміни іменників. До них належать: я, ти, він, вона, воно, вони. Особливістю особових займенників є те, що вони відповідають на ті самі питання що й іменник: хто?, що?. Навіть не називаючи предмет чи людину, особовий займенник дає можливість зрозуміти про що мова. Наприклад – Вона (дівчинка) пішла у садочок.
Зворотний
Зворотний займенник в українській мові, означає “себе”. Він вказує людину, яка виконала ту чи іншу дію. Особливістю зворотного займенника є те, що він не має ні роду, ні числа і не може використовуватись в називному відмінку.
Наприклад – Знайшов собі роботу, яка найбільше подобалась. Прибрав себе в ошатне вбрання.
Питальний
Питальний займенник використовується для правильної побудови речень, де є запитання про особу чи предмет, кількісну ознаку чи іншу особливість. Він відповідає на питання :Який?, Чий?, Скільки?, Як?, Хто?, Що?. Ці займенники ставляться до іменних частин мови. Наприклад – Хто допоможе мені впоратись з цим завданням? Який колір краще обрати?
Відносний
Роль відносних займенників виконують слова, завдання яких – з’єднувати підрядне речення з головним, вказуючи на людину чи предмет, про яких йдеться в головному реченні. Вони відповідають на ті ж питання, що і питальні займенники :Який?, Чий?, Скільки?, Як?, Хто?, Що?, тому здається, що їх легко сплутати, але насправді це не так. Відносні займенники не мають питального підтексту, і звучать так – Я знаю того, хто це може зробити. Він розповів мені, який проєкт виконував вчора.
Вказівний
Вказівний займенник – слово, яке звертає увагу на конкретний предмет, людину, ознаку. Вказівні займенники можуть замінювати іменники. До них відносяться: Цей, Той, Стільки, Такий.
Наприклад : Але та картина мені зовсім не подобається. Таких речей у нього було вдосталь.
Присвійний
Функція присвійного займенника в українській мові – вказувати на те, що якісь річ чи предмет належать конкретному власнику. Присвійні займенники – це мій, свій, твій, наш, ваш, його, її, їхній. Наприклад: Ваша праця для нас важлива. Заберіть ваше авто, яке заважає руху.
Означальний
Завдання означальних займенників – вказувати на узагальнену ознаку, яка відноситься як до людей, так і до предметів. Означальними являються такі займенники як: кожен, жоден, всякий, інший. Наприклад: Магазин пропонує свій асортимент всім охочим. Не наговорюй сам на себе.
Заперечний
Заперечний займенник вказує на відсутні ознаки, або відсутність самого предмета. Заперечні займенники: ніхто, ніщо, ніякий, нічий. Наприклад: Я не буду запрошувати ніяких гостей.
Неозначний
Неозначені займенники характеризують неозначених осіб чи невизначені предмети, а також їх кількість чи якість. До них відносяться: хтозна, казна, аби-де, дехто, деякий. Наприклад: Хтозна скільки доведеться ще чекати.
Основні характеристики займенників: рід, число, відмінки
Давайте розглянемо як змінюються займенники у відповідності до роду, числа та відмінка.
Особові – можуть змінюватись за числами та відмінками. Єдиний займенник “він” також змінюється за родами. Такі займенники як: що, хто, він, я – змінюються за відмінками як іменники. Всі інші як прикметники.
Приклади відмінювання особових займенників в однині:


В множині:

Зворотні – можуть змінюватись лише за відмінками, крім називного.
Приклад відмінювання зворотного займенника “себе”:

Питальним – властива зміна за відмінками для займенників – хто?, що?, скільки?. Для займенників чий?, котрий?, який?, можна використовувати змінювання за родами, числами та відмінками як для прикметників.
Приклад відмінювання займенника “котрий?”:

Відносні займенники, відмінюються за тим же правилом, що і питальні.
Присвійні – можна змінювати за родами, числами та відмінками, за правилами, які застосовуються для прикметників. Зауважимо, що присвійні займенники – його, її – не можна змінювати.
Приклад відмінювання присвійного займенника “мій”:

Вказівні – можна змінювати за родами, числами та відмінками, так само як і прикметники.
Приклад відмінювання вказівного займенника “той”:

Означальні – відмінюються як прикметники.
Приклад відмінювання займенника “весь”:

Неозначені – відмінюються так само як похідні питальні.
Заперечні – відмінюються так само як питальні.
Синтаксичне позначення займенників в реченні
Займенники у реченнях – не мають одного синтаксичного значення, а відповідно і позначення. Вони можуть виконувати роль різних членів речення. Все залежить від того, яке слово вони замінюють. Якщо вони замінюють іменник, то можуть виконувати роль підмета, а можуть виступати в ролі додатку, якщо ж замінюють іменник у всіх відмінках крім називного. Коли йдеться про заміну прикметника, то займенник виступає – означенням. Крім того, займенники можуть виступати і присудками чи обставинами. Його синтаксичне значення у реченні буде напряму залежати від того, на яке питання він відповідає, та доповненням якого слова являється. Щоб зрозуміти, як підкреслюється займенник, треба в першу чергу визначити, якою саме частиною речення він являється.
Щоб краще зрозуміти як позначається займенник, в залежності від його ролі в реченні, можна переглянути наступне зображення.
Позначення займенника в залежності від частини речення:

Цікавинки про українські та англійські займенники
Чи знали ви, що на відміну від українських особових займенників, англійські не мають роду, крім займенника “it”, який застосовується лише до неживих предметів та немовлят. В українській мові, займенники “він” та “вона” використовуються як для людей, так і для предметів, тоді, коли в англійській займенники “he” та “she” – використовуються лише для людей. Займенник англійською – Pronouns, в англійській мові, поділяється лише на дві групи. Перша група – займенники в називному відмінку, які характеризують виконавця дії і завжди виконують роль підмета. Друга група – займенники, які характеризують те, над чим виконується дія. Просто уявіть, що всі відмінки займенників в українській мові, в англійській характеризуються лише однією формою. Крім того, рід займенників в англійській визначається суто за гендерною приналежністю. Наприклад: Mother – she, Father – he, Table – it.
Дві групи особових займенників в англійській:

Таблиця займенників
Пропонуємо вам переглянути таблицю займенників, яка допоможе швидко зорієнтуватись та стане порятунком тоді, коли важко зрозуміти до якого саме розряду відноситься займенник.
| Назва розряду | Значення | Приклади |
| Особовий | Позначає людей, тварин, предмети чи явища | я, ти, ми, він, вона, вони, воно |
| Зворотний | Вказує на людину чи тварину, яка виконує дію | Себе |
| Присвійний | Позначає приналежність комусь чи чомусь | Твій, мій, свій, наш, їхній |
| Вказівний | Вказує на ознаку предмету чи на сам предмет | Цей, той, такий, стільки |
| Означальний | Робить акцент на узагальненій ознаці | Всякий, кожний |
| Питальний | Використовується для постановки питання | Хто?, що?, чий?, який? |
| Відносний | Використовується для сполучення слів | Хто, що, який |
| Заперечний | Наголошує на відсутності людини, тварини, чи предмета | Ніхто, ніщо |
| Неозначений | Вказує на людину, тварину чи предмет, але не називає їх | Хтось, дещо, дехто |
Перевір себе, чи добре ти знаєш займенники
Для того, щоб добре володіти українською мовою, уникати повторів, при тому використовувати всі забарвлення солов’їної, неабияк важливо вдосконалювати свої знання про частини мови, серед яких і займенник. Часом здається, що тема ніби вивчена, в на практиці виникають складнощі навіть на найпростіших завданнях. Щоб уникнути таких незручностей, та перевірити рівень своїх знань по темі “Займенник”, можна пройти тест. Вчимо, використовуємо та запам’ятовуємо, що таке займенник. Тести – найкращий спосіб перевірити вивчене.
Тест: «Що таке займенник»
1. Що таке займенник?
2. Виберіть рядок, у якому всі слова є займенниками.
3. На які питання відповідають займенники?
4. Яке з наведених слів не є займенником?
5. До якого розряду займенників належить слово «ми»?
6. Який із наведених займенників є присвійним?
7. У якому реченні є займенник?
Часті запитання про займенник
Що таке займенник простими словами?
На які питання відповідає займенник?
Які бувають розряди займенників?
Чим займенник відрізняється від іменника?
Що таке особові та присвійні займенники?
Як перекладаються займенники англійською мовою?
I: – я
you: – ти, ви
he: – він
she: – вона
it: – воно, він, вона (we: – ми
they: – вони
my / mine: – мій, моє
your / yours: – твій, ваш
his: – його
her / hers: – її
its: – його, її
our / ours: – наш, наша, наше, наші
their / theirs: – їхній, їхня, їхнє, їхні
this: – цей, ця
that: – той, та
these: – ці
those: – ті
who: – хто
what: – що, який
which: – котрий, який
whose: – чий.

