Багатьох банківських клієнтів лякає можливість одного дня дізнатись про блокування картки чи отримати запит з банку про джерело коштів. Це можливі наслідки фінмоніторингу. І з нашої статті ви дізнаєтесь, що це за процедура, в якому законі вона описана, від якої суми до переказів придивляються з особливою увагою та що робити, якщо рахунок заблокували.
Що таке фінмоніторинг і навіщо він потрібен?
Фінмоніторинг – це такі заходи, які держава та банки проводять, щоб контролювати рух грошей, і ніхто не відмивав незаконно отримані доходи та не фінансував тероризм чи розповсюдження зброї. Простіше кажучи, це перевірка, звідки у клієнта гроші та куди він їх спрямовує.
Слід розуміти, що це не переслідування конкретної особи, а стандартна практика, що поширюється на всіх клієнтів банків. І необов’язково отримувати чи надсилати дуже великі суми, щоб зацікавити перевіряючих. Є й інші ознаки, що привертають увагу. Тому про фінмоніторинг варто знати кожному, хто регулярно отримує перекази, працює як ФОП чи просто розраховується карткою з малознайомими людьми.
В Україні є навіть спеціальний державний орган з цих питань – Державна служба фінансового моніторингу.
Який закон регулює фінмоніторинг в Україні?
Умови проведення фінансового моніторингу передбачені у різних нормативних актах, але головний – Закон №361- IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Він ухвалений 6 грудня 2019 року, а діє з 28 квітня 2020. У законі визначені обов’язки банків, права клієнтів, загальний порядок перевірки та випадки, коли вона обов’язкова. А ще він зобов’язує банки знати своїх клієнтів, тобто ідентифікувати.
Конкретні правила фінмоніторингу, якими керуються банки, визначені не в самому законі (там тільки про головне), а у постанові Правління Національного банку №65 від 19 травня 2020. Вона затверджує Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, де прописано, які розрахунки вважаються ризикованими та як перевіряти клієнтів. Є ще подібне Положення для інших фінансових установ (не банків), що затверджене постановою Нацбанку 107 від 28 липня 2020.
Від якої суми починається фінмоніторинг у 2026 році?
За законом фінансовий моніторинг обов’язково проводиться при сумі операції 400 тисяч гривень і більше, в тому числі у валюті за курсом. Про такі випадки банк повинен звітувати перед державними органами. І це стосується не тільки переказів, а й страхування, фінансового лізингу, купівлі-продажу цінних паперів та інших грошових операцій. Але на практиці банки перевіряють і значно менші суми. Можна потрапити під моніторинг, навіть отримавши 30 тисяч, особливо якщо є додаткові підстави для сумнівів у законності платежу. Для готівкових операцій поріг ще нижчий: можуть перевірити і зарахування на 5 тисяч.
Яка ж сума переказу точно не підпадає під фінмоніторинг, запитаєте ви. Такої «безпечної» цифри немає. Навіть невеликий переказ може привернути увагу, якщо нагадує частину підозрілої схеми.
Які операції можуть потрапити під перевірку банку?
Фінмоніторинг банку працює на базі десятків різних показників підозрілих транзакцій. І більшість з них стосується не певної суми, а інших особливостей операції.
Найчастіше під увагу потрапляють такі випадки:
- клієнт отримав великий разовий переказ;
- надійшло багато дрібних платежів замість одного великого («віялові» операції);
- регулярно надходять гроші від багатьох різних людей;
- він проводить значні операції з готівкою;
- здійснює міжнародні перекази, особливо в офшорні зони чи країни підвищеного ризику;
- зняв готівку одразу після надходження коштів;
- провів операцію, яка не відповідає виду діяльності, яку задекларував клієнт;
- довго не користувався рахунком і раптом почались активні операції;
- отримує виплати від казино чи гемблінгових платформ;
- торгує криптовалютою через обмінники чи P2P-платформи;
- переведені кошти між пов’язаними між собою особами без зрозумілого призначення.
Здійснюючи фінмоніторинг переказів, банк аналізує, звідки надійшли кошти, яке призначення платежу та чи відповідає операція відомостям про клієнта.
Важливо розуміти, що перевірка операцій банком – ще не ознака порушення. Він оцінює, наскільки ризиковані платежі ви проводите.
Ще одна актуальна тема – квоти для працівників.
Фінмоніторинг для фізичних осіб: коли можуть запитати документи
Фінмоніторинг переважно зачіпає людей, що отримують перекази від різних людей, адже це може свідчити про нелегальну торгівлю. Ще ризикують потрапити під перевірку ті, хто отримує оплату за послуги на особисту картку або перекази з-за кордону. У таких випадках банк може попросити пояснити, звідки гроші.
Для фізосіб, тобто не підприємців, фінансовий моніторинг активується у таких ситуаціях:
- регулярно надходять кошти, які нагадують оплату за товари чи послуги, а не особисті перекази;
- надійшов великий одноразовий платіж і немає пояснення, за що (продане майно, спадщина чи подарунок);
- різко змінився характер чи інтенсивність операцій порівняно зі звичною активністю;
- зразу кілька осіб протягом короткого терміну надіслали перекази.
Для підтвердження походження коштів можна надати банку договір купівлі-продажу, дарування, довідку про доходи з місця роботи, документи про спадщину чи інші папери, що дозволяють переконатись, що гроші отримані законно.
Фінмоніторинг для ФОП: що потрібно знати підприємцям
Перевірка надходжень підприємцям має певні особливості, адже вони регулярно отримують перекази від клієнтів, і банку складніше відрізнити законну операцію від підозрілої. Найбільше шансів потрапити під фінмоніторинг у нових ФОПів та тих, що довго не користувались рахунком і раптом активізувались. Для таких ризикованих підприємців діятимуть тимчасові ліміти на перекази.
З серпня 2026 року:
- для ФОП 1 групи – до 600 тисяч на місяць;
- 2 та 3 групи – до 3 млн.
З листопада 2026 року – ще нижчі:
- 1 група – 400 тисяч;
- 2, 3 групи – до 1 млн.
Якщо у вас більші обороти, ліміти можна збільшити, надавши підтверджуючі документи. А підприємців, що працюють регулярно та прозоро, сплачують податки, ці обмеження взагалі не стосуються.
Перевірки зазвичай посилюються у таких випадках:
- обороти на рахунку більші за оподатковані доходи;
- змішуються особисті та бізнесові платежі;
- отримані перекази не відповідають видам діяльності підприємця;
- знімаються або вносяться на рахунок значні суми готівкою.
Якщо банк запитує підтверджуючі документи, підійдуть договори з контрагентами, акти виконаних робіт, рахунки, податкова звітність, виписки.
А для тих, хто ще не підприємець, але планує ним стати – покрокова інструкція з відкриття ФОП.
Як працює фінмоніторинг у Monobank та ПриватБанк?
Фінмоніторинг в цих банках проводять за тими ж правилами, що й в інших. Але є певні нюанси. Наприклад, у Монобанку все автоматизовано, і на масові перекази та криптоактивність реагують дуже швидко. Коли бачать підозрілу активність, у застосунку може з’явитись позначка про блокування рахунку без детального пояснення причин. Щоб його розблокувати, подається заявка через чат з додаванням до неї підтверджуючих документів.
Особливість фінмоніторингу Приватбанку – величезний досвід. У нього найбільша база клієнтів, і тут добре навчились відстежувати нелегальні розрахунки. Як і у Монобанку, обмін запитами та відповідями з банком відбувається у застосунку.
До речі. Ми підготували інструкцію зі зняття готівки з картки Монобанку.
Чому банк може заблокувати рахунок або переказ?
Блокування окремого переказу чи навіть рахунку загалом зазвичай відбувається, коли помічена підозрілива активність і клієнт не надає жодних переконливих пояснень.
Найпоширеніші випадки:
- операція має одну або кілька ознак ризикованої, встановлених Нацбанком;
- банк запитав у клієнта підтверджуючі документи, але той не надав їх у встановлений термін;
- перекази здійснюються від імені інших людей або на їх користь, тобто не для власника рахунку, і немає пояснень з цього приводу;
- рахунок проходить по реєстру боржників або має бути арештований за рішенням суду чи виконавця;
- призначення платежу і дані про те, чим займається клієнт, не збігаються.
Замороження коштів зазвичай тимчасове. Після надання підтверджуючих документів платіж розблоковують, але процедура може бути досить тривалою. Якщо ж банк вирішить, що ризики надто високі, він може припинити обслуговування клієнта та розірвати договір. В такому разі відкрити рахунок в іншому банку буде непросто, адже вони обмінюються такою інформацією.
Що робити, якщо ви потрапили під фінмоніторинг?
Перш за все, не панікуйте. Це стандартна процедура, і вас ще ніхто ні в чому не звинувачує. Якщо банк запросив документи, в жодному разі не ігноруйте запит і відповідайте якнайшвидше.
Покроковий порядок дій.
- Уважно прочитайте, що просить банк. Якщо щось неясно, зверніться до служби підтримки.
- Зберіть документи, які підтверджують законність отримання коштів (договори, довідки тощо).
- Завантажте їх через застосунок, чат підтримки чи віднесіть до відділення (у різних банків порядок відрізняється).
- Слідкуйте за процесом розгляду. Зазвичай про результати повідомляють у застосунку чи по SMS.
Розблокування рахунку відбувається, коли банк переконається, що операція легальна. Якщо ж він відмовить без пояснень або ви вважатимете, що підстави недостатні, можете звернутись зі скаргою до Нацбанку. Або пошукайте юриста, що спеціалізується на банківському праві.
Щоб уникнути наслідків фінансового моніторингу, варто діяти завчасно. Якщо ви знаєте, що будуть великі надходження коштів, наприклад від продажу квартири, інвестиційний дохід чи виплата від роботодавця, попередьте про це банк.
Продовжуючи тему легальних доходів, пропонуємо зануритись у тему комплаєнсу.
